-
1 відмовлятися від громадянства
expatriate, renounce citizenshipУкраїнсько-англійський юридичний словник > відмовлятися від громадянства
-
2 відмовлятися
= відмовитися1) to refuse; to give up, to renounce, to deny; ( від авторства) to disclaim, to disown; ( від своєї думки) to recede; (від влади, престолу) to abdicateвідмовлятися від вимоги — to give up a claim, ( претензії) to resign a claim
відмовлятися від запрошення — to back out of ( to refuse) an invitation
відмовлятися від зобов'язань — to deny obligations, to renounce obligations, to disclaim liabilities, to disclaim liability
відмовлятися від посади — to give up a position ( job), to resign a position
відмовлятися від прав — to abandon rights, to relinquish
відмовлятися від пропозиції — to decline ( to reject) an offer, to revoke an offer, to withdraw an offer; sl. to turn down a proposal
2) (відговорюватися, ухилятися) to excuse oneself, to find an excuse, to pretend -
3 renounce citizenship
-
4 expatriate
I1. nекспатріант; людина, яка покинула батьківщину; емігрант2. adjякий відмовився від батьківщини; який покинув батьківщину; який емігрувавIIv1) позбавляти громадянства2) виганяти з батьківщини3):to expatriate oneself — а) емігрувати; б) відмовлятися від громадянства
* * *I nекспатріант; людина, яка залишила батьківщину; емігрантII aякий відмовився від батьківщини; який покинув батьківщину; який емігрувавIII [ek'spʒtrieit] v1) експатріювати; позбавляти громадянства; виганяти з батьківщини2) (звич. to expatriate oneself) емігрувати; відмовлятися від громадянства -
5 громадянство
сcitizenship, nationality; citizenship ( national) statusотримати громадянство — to be granted civic rights; to be accepted public, to be universally accepted, to achieve general recognition
-
6 expatriate
I nекспатріант; людина, яка залишила батьківщину; емігрантII aякий відмовився від батьківщини; який покинув батьківщину; який емігрувавIII [ek'spʒtrieit] v1) експатріювати; позбавляти громадянства; виганяти з батьківщини2) (звич. to expatriate oneself) емігрувати; відмовлятися від громадянства -
7 expatriate
I adj що відмовився від батьківщини; що покинув батьківщину; що емігрувавII v3. звич. to expatriate oneself а) емігрувати; б) відмовлятися від громадянстваIII n експатріант; людина, яка покинула батьківщину; емігрант -
8 expatriate
1) вигнанець, емігрант, експатріант; особа, яка працює за кордоном2) виганяти з вітчизни; експатріювати(ся); відмовлятися від громадянства• -
9 renounce
зрікатися; не визнавати; не приймати, відхиляти ( думку тощо); відмовлятися (від права, домагання, привілею тощо); порушувати; денонсувати- renouncementrenounce war as an instrument of national policy — засуджувати війну як інструмент державної політики
- renounce a claim
- renounce a privilege
- renounce a right
- renounce a treaty
- renounce all rights
- renounce allegiance
- renounce allegiance
- renounce an agreement
- renounce citizenship
- renounce the will
Перевод: со всех языков на все языки
со всех языков на все языки- Со всех языков на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Все языки
- Английский
- Украинский